• Головна
• Історія інституту
• Структура
• Розробки
• Рекомендації
• Опис сортів
• Контакти
• Цінові пропозиції
• Новини

Новини

Інформація моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 18.02.2010 року

Метеорологія

Шість днів другої декади лютого помірно теплі і з опадами. Середньодобова температура повітря за період з 11 по 16.02.10 склала мінус 5,1ºС, при декадному багаторічному показнику мінус 5,7ºС, опадів випало 22,6 мм, при декадній нормі 14 мм. Мінімальна температура повітря знижувалась до мінус 11,5ºС, а на поверхні снігу до мінус 14ºС (12.02.10). Максимальна – піднімалась відповідно до 0,5ºС і до 1ºС (14.02.10). Вітер переважав південно-східний 10-15 м/сек, 11-12 лютого 15-20 м/сек. Температура грунту на глибині 03 і 40 см, за період з 11 по 16.02.10 становить мінус 1,7ºС і 1,3ºС. До кінця декади збережеться підвищений температурний режим, пройдуть опади.

Рослинництво

Озима пшениця. Станом на 17 лютого 2010 року завдяки випадання достатньої кількості опадів у вигляді снігу з 13 на 14 лютого (20 мм) сніговий покрив на полях поповнився на 5-10 см і на сьогодні він складає в середньому 15-35 см і є не рівномірним: у нижній частині він достатньо ущільнений, у верхній – рихлий. Відлига, яка спостерігалась у кінці січня-початку лютого сприяла ущільненню снігу, незначному його таненню. Поряд із цим достатня кількість опадів (близько 30 мм) у вигляді дощу, які випали 1-2 лютого, сприяли не тільки насиченню снігу водою, а і накопиченню її на поверхні ґрунту. На достатньо рівних полях ця вода залишилась на полі, на силових полях, дощова вода попід снігом зійшла в понижені місця і “блюдця”. Зниження температури, яке спостерігалось з 6 лютого (до мінус 22-24ºС) призвело утворення притертої льодової кірки товщиною до 4 см в понижених місцях поля, “блюдцях” і на полях рівного рельєфу. В таких умовах рослини знаходяться вже 13 день. Ступінь шкідливості таких умов буде залежати від періоду залягання та товщини льодового шару. Загальновідомо, що найбільша шкідливість притертої льодової кірки на посіві озимої пшениці при тривалості її залягання впродовж 40 днів та товщині більше 5 см. Позитивним є те, що в умовах цьогорічної зими промерзання ґрунту не суттєве і складає всього 15-30 см, температура ґрунту на глибині 40 см на сьогодні складає плюс 1,4ºС. Тому є ймовірність того, що в послідуючі періоди відбудеться розрихлення льодової кірки ґрунтовим теплом. На інших полях нами відмічено утворення льодово-снігового насту, який є достатньо рихлий. Такі площі на сьогодні не викликають занепокоєння.

Озимий ріпак. На сьогодні сніговий покрив на посівах озимого ріпаку складає 25-45 см і є не рівномірним: у нижній частині він достатньо ущільнений, у верхній – рихлий. Через достатньо велику кількість опадів у вигляді дощу, що випали на початку місяця, та зниження температури з 6 по 8 лютого на поверхні снігу до мінус 22-24 призвело утворення людяної кірки товщиною 2-5 см, яка вкриває посіви близько 13 днів. Загальновідомо, що знаходження рослин під льодовим покривом впродовж 2-3 тижнів (в залежності від розвитку рослин) призводить до повної загибелі останніх. В зв’язку з цим в подальшому з метою отримання достовірної інформації про стан посівів слід використовувати метод визначення їх перезимівлі відрощуванням рослинних проб прискореним методом чи в монолітах.

Як показують результати прискореного відрощування зниження життєздатності рослин озимого ріпаку знаходиться в межах 10-30% і залежить від строків сівби. При сівбі в першій декаді серпня (рослини перерослі – розетка з 10-12 листків, висота рослин – 20-22 см, діаметр кореневої шийки 1,5-1,7 см) та другої декади серпня (рослини оптимального розвитку – розетка з 6-8 справжніх листків, висота рослин 12-15 см, діаметр кореневої шийки 0,8-1,0 см) та оптимального удобрення, загибель рослин станом на 17 лютого становить близько 20 та 10% відповідно. В той же час посіви третьої декади серпня – першої декади вересня, які восени, до настання морозів, сформували розетку з 4-6 справжніх листків, висота рослин 8-10 см з діаметром кореневої шийки 0,4-0,6 см втратили життєздатність в межах 30%.

Овочівництво

Кінець лютого-початок березня – період висіву в посівні ящики насіння перцю та баклажана, а в першій декаді березня – насіння середньої капусти, вслід за цим сильнорослого помідора (Де-барао, гібрид Тарасенко і інші) та ранньо–і середньостиглих помідорів розсаду яких висаджують у відритий грунт в першій-другій декаді травня з квітками чи бутонами першої-другої китиці. Зазвичай сіянці такої розсади розпікіровують в грунт теплиць, парників чи в ті ж таки ящики, горщечки, поліетиленові стакани і ін. в віці 15-18 діб і вирощують при густоті 100-120 шт/м2.

Потрібно мати на увазі, що рослини під плівковими укриттями розвиваються набагато швидше ніж в остекленних парниках, чи в посівних ящиках в кімнатних умовах, тому в цьому випадку (під плівкою) строки висіву насіння овочевих для отримання розсади можуть бути пізніші на 7-10 діб.

Як свідчать результати минулого сезону (і попередніх років) більш високі і сталі врожаї розсадних овочевих рослин забезпечують сорти і гібриди овочевих вітчизняної і зарубіжної селекції апробовані в умовах Лісостепу України. Це сорти і гібриди перцю з високими врожайними і смаковими властивостями:

• ранньостиглі – Снігур, Лада, Злагода F1, Піонер, Дружок, Надія;
• середньоранні – Валюша, Полтавський;
• середньостиглі – Велетень, Миролюбівський F1.

Сорти помідора:

• ранньостиглі – Іришка, Золотий потік (оранжевоплідний), Святослав F1, Алтей, Чайка, Кременчуцький, Малиновий дзвін, Флора;
• середньоранні – Карась, Малинове Віконте, Любимий, Астероїд;
• середньостиглі – Елеонора, Зореслав;

Ранньостиглі сорти і гібриди баклажана – Ультраранній F1, Адоніс F1, Фіалка, Прем’єр.

Для отримання запланованої кількості розсади з площі парників, теплиць чи посівних ящиків насіння повинно мати добру схожість і енергію проростання. Якщо ж ця умова не витримана – то перед висівом насіння на 5-6 хвилин переміщуючи опускають в п’яти процентний розчин кухонної солі, при цьому повноцінне насіння опускається на дно посудини з розчином, а дрібне і невиповнене залишається на поверхні. Розчин і насіння, що не осіло на дно зливають, а насіння, що залишилось, промивають чистою водою і поміщають на 20-25 хвилин в 0,5-1% розчин калію марганцевокислого для протруювання проти збудників хвороб та часткового збагачення калієм і марганцем. Після цього насіння промивають, при потребі замочують в розчинах ростових речовин (стимуляторів росту), мікроелементів, барботують (збагачують киснем), пророщують (при оптимальних – для кожного виду рослин відрізку часу та температурі) до з’явлення на насінині «білої крапки»- початку проростання та загартовують впродовж 2-3 діб при знижених температурах. Підготовлене таким чином насіння при кімнатній температурі (в затінку) підсушують до стану сипучості і висівають в зарані підготовлений грунт теплиць, парників чи в посівні ящики і до появи сходів підтримують оптимальну температуру грунту (для ранньої капусти +18… +20ºС, для цвітної капусти +20… + 22ºС, помідора – 23-25ºС, перцю та баклажана +26… + 28ºС).

Перші 12-15 діб після появи сходів температуру грунту підтримують вночі: - при вирощуванні розсади ранньої капусти - 12ºС, цвітної – 14, помідора – 14-16, перцю і баклажана - 17ºС; - вдень – на 3-5ºС вище. Температуру повітря вночі перші 4-7 діб після появи сходів підтримують на рівні 7-9ºС і лише для перцю і баклажана 8-10ºС і в денні години 8-10ºС для ранньої капусти, 10-12ºС – для цвітної і 13-16ºС – для пасльонових овочевих (це період загартування сходів з метою укріплення кореневої системи, попередження «витягування рослин» і підвищення стійкості до несприятливих умов). В подальшому (до загартування розсади перед садінням у відкритий грунт) температуру повітря в сонячні дні підтримують на рівні: для капусти – 15-17ºС, помідора – 21-23ºС, перцю і баклажана – 25-27ºС, в похмурі дні її знижують на 2ºС – при вирощуванні розсади капусти, 4ºС – помідора і 7ºС – перцю і баклажана.

Тваринництво

Рівень виробництва продуктів тваринництва значною мірою залежить від породного складу поголів’я, тобто генетичного потенціалу певного масиву худоби. Порода виконує роль основного засобу виробництва. Тому, успіхи чи невдачі селекціонерів племзаводів і племрепродукторів дуже швидко позначаються на рівні продуктивності поголів’я, що розводиться в області.

Для реалізації генетичного потенціалу продуктивності тварин треба забезпечити їх повноцінною, якісною та науково-обґрунтованою годівлею. На сьогодні стоїть проблема якості кормів власного виробництва. Саме зараз треба проектувати та узгоджувати з агрономічною службою зелені конвеєри, для забезпечення безперебійної годівлі тварин високоякісними зеленими кормами. В центрі уваги при цьому повинен бути комплекс «техніка-рослина-тварина». Кормове господарство, включаючи регулярний аналіз кормів, повинно організовуватися і планувати з розрахунком «вимог тварини».

Умовами підтримки плодовитого, здорового і високопродуктивного стану стада є використання тільки кращого основного корму з великим вмістом енергії, першокласним якісним бродінням і безперечними гігієнічними властивостями.

Крім того наукові дослідження протягом багатьох років підтверджують, що якість і витрати на корми знаходяться в тісній взаємозалежності. Вони ясно показують в розрахунку на одиницю енергії основний корм, який є більш дешевим, чим концентровані корма, виробництво молока тим дешевше, чим вище вміст енергії в кормі.

Популярним на разі є використання білково-вітамінних мінеральних добавок, преміксів. Використання їх обґрунтоване лише при умові наявності достатньої кількості та доброї якості базових кормів. Обирати поставщика цієї продукції треба лише після проведення ретельних маркетингових досліджень.

Важливим елементом комплексу ефективного ведення скотарства є забезпечення повноцінної годівлі сухостійних корів, особливо зараз, коли великий відсоток стада знаходиться у стадії глибокої стільності, а ресурси організму виснажені стійловим утриманням.

В ДП ДГ Сумського інституту АПВ для реалізації є в наявності свинки великої білої породи живою масою 65-75 кг в кількості 20 голів, живою масою 90-100 кг – 20 голів; кнурці живою масою 60 – 80 кг – 5 голів, живою масою 105-110 – 4 голови.

Заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук                               М.Г.Собко